єОселя, розстрочка чи власні кошти: як українці планують купувати житло у 2026 році

OLX Нерухомість ділиться результатами дослідження* про те, як українці ставляться до кредитування житла, які умови вважають прийнятними та що найбільше впливає на рішення взяти кредит або розстрочку. 

Обізнаність про державну програму «єОселя» залишається високою і продовжує зростати. У III кварталі 2026 року про неї знали 80% потенційних покупців житла, тоді як у IV кварталі 2024 року — 69%. Водночас фактичне користування програмою поки залишається невисоким: нею скористалися 4% опитаних.

При цьому частка тих, хто ще не користувався «єОселею», але планує це зробити, зросла з 36% у 2024 році до 47% у III кварталі 2026 року. Тобто, інтерес до програми та намір скористатися нею зростають. Водночас оцінка умов програми поступово знижується: якщо у IV кварталі 2024 року умовами «єОселі» були задоволені 70% користувачів, а у III кварталі 2025 року — 52%, то у III кварталі 2026 року — 50%. Це свідчить про те, що програма залишається помітним і затребуваним інструментом, однак її умови не всі оцінюють однаково позитивно. 

Як українці ставляться до купівлі житла у розстрочку чи в кредит?

Інтерес до купівлі нерухомості за допомогою кредиту або розстрочки залишається стабільним: у III кварталі 2026 року такий варіант розглядають 37% опитаних проти 38% роком раніше. Одним із ключових інструментів кредитування залишається державна програма «єОселя»: скористатися нею планують 16% респондентів. Ще 8% розглядають інші кредитні програми, а 13% — придбання житла в розстрочку.

Водночас 21% планують купувати нерухомість без залучення кредиту, 17% наразі взагалі не планують купівлю, ще 18% не визначилися, а 7% обрали варіант «важко відповісти». 

Серед питання із множинним вибором про головні переваги кредиту або розстрочки респонденти найчастіше називають можливість швидше отримати житло — 54%. Для 44% важливою є можливість скористатися пільговими державними програмами. Ще по 43% відзначають фіксовані щомісячні платежі, які полегшують планування бюджету та можливість зафіксувати платежі у гривні й уникнути валютного ризику. 37% бачать перевагу у поступовій оплаті без значних одноразових витрат, 29% — у потенційно вигідних умовах.

Щодо відсоткових ставок – 90% потенційних позичальників вважають прийнятною річну ставку не вище 5% (з них 45% назвали прийнятною ставку до 2%, ще 45% — у межах 3–5%).

Які драйвери та бар’єри впливають на рішення взяти кредит?

Серед тих, хто не розглядає купівлю житла в кредит або розстрочку, головним бар’єром залишається небажання брати на себе боргові зобов’язання – 48%. Ще 45% не хочуть сплачувати відсотки, 33% стримує нестабільна економічна ситуація та воєнні ризики, 28% вважають нинішні умови кредитування надто невигідними. Ще 23% хотіли б самостійно накопичити необхідну суму, 22% не довіряють банкам або кредитним установам, а 21% зазначили, що не мають стабільного доходу, який дозволив би вчасно виплачувати кредит або розстрочку, 8% мають негативний досвід із кредитами або розстрочкою. 

Серед факторів, які могли б мотивувати людей розглянути кредитування, на першому місці — зростання доходу або стабільна робота — 39%. Майже стільки ж респондентів назвали нижчу відсоткову ставку — 38%, а 36% — надійну державну або соціальну програму з гарантіями. По 27% відзначили покращення економічної ситуації в країні та стабільнішу безпекову ситуацію, 24% — зниження цін на нерухомість, ще 12% — зміни в особистому житті.

Якщо говорити саме про вирішальний фактор для купівлі житла в кредит або розстрочку, то на першому місці серед відповідей респондентів також фінансова стабільність: 29% назвали зростання доходу або стабільну роботу. Для 17% ключовою була б нижча ставка, для 15% — надійна державна або соціальна програма з гарантіями, 12% назвали  покращення економічної ситуації, а 9% — стабільнішу безпекову ситуацію. Ще 7% назвали вирішальними зміни в особистому житті, а лише 5% — зниження цін на нерухомість. Для порівняння, у III кварталі 2025 року цей фактор називали 19% респондентів. Тобто, за рік для потенційних позичальників важливішими стали не стільки нижчі ціни на житло, скільки власна фінансова стабільність, передбачуваний дохід і доступні умови кредитування. 

«Сьогодні потенційного покупця значно більше мотивує фінансова стабільність, ніж просто зниження вартості житла. Це означає, що попит на кредитні програми значною мірою залежить не лише від умов самої іпотеки, а й від того, наскільки впевнено людина почувається у власному фінансовому становищі та чи готова вона брати на себе довгострокові зобов’язання», — зазначає Оксана Остапчук, керівниця з розвитку продажів OLX Нерухомість.

Що найбільше стримує від купівлі житла?

Якщо говорити ширше про бар’єри для купівлі нерухомості, респонденти найчастіше називали війну та пов’язані з нею ризики — 56%, а також високі ціни на нерухомість — 53%. Ще 42% відзначили економічну невизначеність, 35% — недостатній дохід або відсутність заощаджень, 32% — високі ставки за кредитами.

Також 29% респондентів назвали нестабільність ринку праці та ризик втрати роботи, 21% — відсутність доступних кредитних програм або складні умови іпотеки, 18% — те, що оренда дає більше гнучкості. Ще 10% зазначили, що вже мають власне житло, тому купівля для них наразі не актуальна. 

Безпекова ситуація також безпосередньо впливає на плани покупців. Загалом 78% респондентів зазначили, що частота російських атак так чи інакше впливає на їхні плани щодо купівлі нерухомості: для 51% цей вплив є суттєвим, ще для 27% — частковим. Лише 15% відповіли, що атаки не впливають на їхні плани, ще 7% не змогли визначитися з відповіддю. 

В OLX Нерухомість додають, що інтерес до купівлі житла є досить високим, і «єОселя» стала одним із найпомітніших інструментів, який робить кредитування зрозумілішим і доступнішим для потенційних покупців. Водночас сама наявність пільгової програми ще не означає автоматичного переходу від наміру до угоди. Для людей критично важливими залишаються стабільний дохід, впевненість у роботі, прийнятна ставка та загальна безпекова ситуація.

*Дослідження проведене Factum Group для OLX Нерухомість у серпні 2026 року методом онлайн-опитування. Вибірка складає 450 респондентів віком 18–55 років із міст України з населенням понад 50 тис. осіб, за винятком тимчасово окупованих територій і територій активних бойових дій.