Хто будуватиме Україну: Дорожня карта розвитку кадрової спроможності будівельного сектору до 2030 року

14 липня 2026 року відбувся круглий стіл «Будівельні кадри для відбудови України: Дорожня карта розвитку кадрової спроможності будівельного сектору України на 2026–2030 роки». Захід організувала Конфедерація будівельників України за підтримки мультидонорської ініціативи Skills4Recovery.

Захід об’єднав представників органів державної влади, будівельних компаній, галузевих асоціацій, закладів освіти, Державного центру зайнятості, Національного агентства кваліфікацій, професійних спілок, громадських і міжнародних організацій. Учасники обговорили шляхи подолання дефіциту кваліфікованих працівників у будівництві, оновлення системи їх підготовки та посилення співпраці між бізнесом, освітою і державою.

Модератором заходу виступив Генеральний директор Конфедерації будівельників України Олександр Червак. Відкриваючи круглий стіл, він наголосив, що питання кадрового забезпечення сьогодні є одним із ключових факторів успішної відбудови України.

«Будівельна галузь традиційно має один із найбільших мультиплікативних ефектів для економіки країни. Водночас жодні інвестиції, технології чи проєкти не будуть реалізовані без людей, які зможуть професійно та безпечно виконувати роботи. Саме тому розвиток кадрового потенціалу має стати одним із пріоритетів державної політики та бізнесу», — зазначив Олександр Червак.

Генеральна директорка Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України Ірина Шумік поділилася інформацією про трансформацію системи професійної освіти та нові підходи до ліцензування й підтвердження кваліфікацій, наголосивши на необхідності підвищення гнучкості освітньої системи та її адаптації до потреб економіки. За її словами, важливими складовими таких змін мають стати незалежне підтвердження кваліфікацій, спрощення доступу до освітніх програм та активне залучення бізнесу до підготовки кадрів.

Важливою темою дискусії стало прогнозування майбутніх потреб ринку праці та формування ефективних механізмів підготовки фахівців для відбудови країни. Директор департаменту зайнятості Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Богдан Матвійчук наголосив на необхідності системного підходу до розвитку людського капіталу, зазначивши, що протягом наступного десятиліття будівельна галузь стане одним із найбільших роботодавців в Україні. За прогнозами, якщо сьогодні у секторі працює близько 520 тисяч осіб, то до 2036 року потреба у працівниках може зрости до 1,2 мільйона. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають питання професійного навчання, перекваліфікації та залучення до галузі молоді, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та людей з інвалідністю.

Тему кадрового забезпечення галузі продовжила Директор департаменту ціноутворення, економіки та організації будівництва Міністерства розвитку громад та територій України Інна Вахович, яка акцентувала увагу на важливості формування конкурентного ринку праці у будівництві. За її словами, для залучення та утримання кваліфікованих фахівців галузь має забезпечувати конкурентну та прозору оплату праці. Саме тому Міністерство розвитку громад та територій України працює над удосконаленням підходів до ціноутворення та врахуванням реального рівня заробітних плат під час формування вартості будівництва.

Серед ключових питань заходу було також обговорення розвитку системи професійних кваліфікацій та її адаптації до актуальних потреб ринку праці. Голова Національного агентства кваліфікацій Юрій Баланюк відзначив активну участь будівельної галузі у цьому процесі, зауваживши, що сьогодні вона є одним із лідерів у формуванні сучасної системи кваліфікацій. За його словами, наразі вже розроблено 14 професійних стандартів у сфері будівництва та триває робота над новими документами, покликаними забезпечити відповідність системи підготовки кадрів реальним потребам роботодавців.

Окрему увагу учасники приділили ситуації на ринку праці. Заступниця директора Департаменту міжнародного співробітництва та партнерства у сфері освіти Державного центру зайнятості України Лілія Грабовська звернула увагу на суттєвий дисбаланс між кількістю вакансій у будівельній галузі та наявністю фахівців із відповідною освітою і досвідом. Вона наголосила на необхідності впровадження нових мотиваційних інструментів, програм професійного навчання та механізмів залучення людей до будівельних професій, що має стати одним із ключових елементів забезпечення кадрової спроможності сектору.

Керівник компоненту мультидонорської ініціативи Skills4Recovery Олексій Олексюк наголосив на дефіциті фахівців із практичними навичками роботи із сучасними матеріалами, технологіями й обладнанням, а також із належним знанням вимог безпеки. Через це компанії часто змушені додатково навчати нових працівників уже після працевлаштування.

«Навіть за наявності фінансування та готових проєктів відбудова може сповільнюватися, якщо бракує людей, здатних якісно й безпечно виконувати роботи. Тому підготовка кадрів має спиратися на реальний попит роботодавців, передбачати більше практики та давати людині зрозумілий шлях до підтвердження кваліфікації і працевлаштування», — зазначив Олексій Олексюк.

Під час заходу були представлені результати першого комплексного галузевого дослідження кадрових потреб будівельного сектору, яке презентувала керівниця відділу B2B і стратегічних досліджень компанії CBR Тетяна Ситник.

Дослідження засвідчило, що найбільш затребуваними професіями у галузі залишаються зварювальники, мулярі, бетонярі, електромонтажники, сантехніки та фахівці з внутрішніх інженерних мереж.

«Проблема дефіциту кадрів у будівництві має не лише воєнний, а й структурний характер. Бізнес готовий інвестувати у підготовку працівників, однак очікує більш гнучких, практичних і короткострокових програм навчання, адаптованих до сучасних технологій та реальних виробничих потреб», — підкреслила Тетяна Ситник.

Концепцію Дорожньої карти розвитку кадрової спроможності будівельного сектору України на 2026–2030 роки представила Голова Комітету КБУ з питань законопроєктної та нормативної діяльності, партнерка юридичної компанії Altelaw&Sempra, члена Ради директорів, КБУ Ольга Сидорчук.

Документ передбачає формування механізмів самозабезпечення галузі кадрами, розвиток дуальної освіти, удосконалення державного замовлення відповідно до потреб ринку, оновлення професійних стандартів та освітніх програм, розвиток навчальної та оцінювальної інфраструктури, а також впровадження концепції ID-картки будівельника.

«Дорожня карта пропонує системний підхід до розвитку кадрового потенціалу галузі — від прогнозування потреб ринку та оновлення освітніх програм до створення фінансових стимулів для роботодавців, які інвестують у підготовку працівників та розвиток дуальної освіти», — зазначила Ольга Сидорчук.

За результатами стратегічної дискусії учасники надали пропозиції до проєкту Дорожньої карти, які будуть враховані під час її доопрацювання.

Підхід Skills4Recovery передбачає, що результатом підготовки мають бути не просто завершені курси, а підтверджена кваліфікація і реальне працевлаштування. Тому Дорожня карта пропонує відстежувати, скільки учасників завершили навчання, підтвердили кваліфікацію, знайшли роботу за професією та залишились працювати в галузі. До програм планують залучати молодь і дорослих, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, жінок, самозайнятих працівників та людей, які змінюють професію.

Дуальна освіта розглядається не як універсальне рішення, а як один із можливих форматів — за умови, що роботодавець має виробничу базу, наставників і готовий забезпечити змістовну практичну підготовку.

Наступним етапом стане публічна презентація Дорожньої карти розвитку кадрової спроможності будівельного сектору України на 2026–2030 роки, яка відбудеться 5 серпня 2026 року.

Детальніше про дослідження кадрових потреб будівельного сектору та концепцію Дорожньої карти розвитку кадрової спроможності будівельного сектору України на 2026–2030 роки — згодом на ресурсах КБУ.

Довідково:

Skills4Recovery співфінансується Європейським Союзом, Німеччиною, Польщею, Естонією та Данією й реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL у партнерстві з українськими інституціями.