За сприятливої економічної ситуації обсяг “неробочих” кредитів фізособам може скоротитися до 28%

За сприятливої економічної ситуації обсяг “неробочих” (проблемних) споживчих кредитів фізичним особам до кінця року може скоротитися до 28% від загальної кількості кредитів.

Таку думку висловив Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.

За словами експерта, з 24 лютого 2022 року до кінця 2022 року кількість “неробочих” банківських кредитів фізичним особам зросла майже вдвічі: з 17% до 31% від загальної кількості кредитів, виданих ще до початку широкомасштабного вторгнення.

При цьому в першому кварталі 2023 року продовжилась негативна тенденція зі зростання таких позик — станом на квітень 2023 року кількість таких кредитів досягла значення у 32%. Лише з другого кварталу 2023 року спостерігається поступове зменшення кількості “неробочих” кредитів: на червень їхня кількість скоротилася на 1-1,5% від загального обсягу позик. 

Водночас, на його думку, головна причина різкого збільшення таких позик криється саме в об’єктивній площині: понад 90% всіх кредитів, які тимчасово потрапили до категорії проблемних, виникли через військову агресію.

Фахівець назвав основні причини збільшення таких кредитів: 

1. втрата майна внаслідок збройної агресії; 
2. втрата роботи (постійного доходу); 
3. вимушений переїзд до іншого міста чи країни; 
4. вагомі травми (поранення) або ж смерть позичальника.

“Мусимо констатувати, що суттєве зростання проблемних позик викликане виключно наслідками збройної агресії, тобто, іншими словами, форс-мажорними або ж непоборними обставинами”, - сказав Дмитро Замотаєв.

Експерт відзначив, що в непередбачуваних умовах, в яких перебувала країна з кінця лютого до середини серпня минулого року, більшість комерційних банків з розумінням поставилися до проблем позичальників, а відтак запровадили досить гнучкі та ліберальні умови “кредитних канікул” тривалістю в середньому 3-6 місяців, що дали змогу позичальникам суттєво скоротити суми необхідних платежів за кредитами.

За його даними, близько 60% позичальників, що на певний час стали не здатними платити за кредитами, скористалися такими програмами відтермінування платежів, адже на початку військових дій банки практично в “автоматичному” режимі надавали відтермінування зі сплати основного зобов’язання.  

“Лояльна політика банків до позичальників, з одного боку, позитивно вплинула на громадян, що вимушено не мали змоги розраховуватися за кредитами, а з іншого - це стало суттєвим фактором певної стабілізації банківської системи. Адже всі чудово розуміли, особливо в перші місяці від повномасштабного вторгнення, що економіка країни, і банківська система зокрема, перебувають у дуже хиткому стані, який, простими словами, міг перерости у лавину банкрутств”, - підкреслив фахівець.

Серед основних факторів, що позитивно вплинули на зменшення обсягу проблемних кредитів він назвав:

1. поступове звільнення частини окупованих ворогом територій і відповідно поновлення бізнес-діяльності на цих територіях,
2. загальмована інфляція, яка у 2023 році за відкоригованим прогнозом НБУ може скласти 12,8%,
3. скорочення безробіття майже на 3% порівняно з 2022 роком,
4. розвиток малого та середнього бізнесу, зокрема завдяки державній програмі пільгового кредитування “5-7-9” та компенсаційним програмам з відшкодування відсотків за такими кредитами (зокрема такі програми ухвалені держадміністраціями Києва та Київської області),
5. стабілізацію на валютному ринку: впровадження НБУ досить ефективної політики з утримання балансу між попитом і пропозицією на готівкову валюту, а також популяризація гривні, як надійної та стабільної валюти.  

Щоб не опинитися в ситуації, коли позичальник не зможе розраховуватися за кредитами, банкір радить: 

1. обирати фінустанову, уникаючи сумнівні контори з мікрокредитування, адже відсотки за їхніми позиками - це фінансовий “зашморг”; 
2. розв'язувати питання не тактично (емоційно), а системно: розмір відсоткової ставки дуже часто залежить від терміну погашення кредиту; 
3. фінансова “подушка” на 2-3 місяці на випадок неочікуваної втрати роботи чи працездатності, що дасть змогу уникнути боргів за кредитом;
4. в разі, якщо кредит потрібен для того, щоб покрити борги за отриманими раніше кредитами (“перекредитуватися”), то звернути увагу на прозорість і лояльність умов отримання такого кредиту;
5. обрати кредит, який максимально відповідає потребам і можливостям позичальника, у фінустанови з широкою “лінійкою” кредитних програм з простими та зрозумілими умовами;
6. у разі виникнення фінансових труднощів, позичальникові варто звернутись до банку для напрацювання спільного плану реструктуризації кредитної заборгованості. 

“Країна живе сподіваннями на якомога швидку перемогу у війні. Проте цинізм війни полягає в непередбачуваності її наслідків. Бажано, щоб громадяни, що з тих чи інших причин націлені взяти банківський кредит, були обачними, звертаючи увагу не лише на умови кредиту, а й на репутацію фінустанови. І звісно, на випадок форс-мажорів у позичальника має бути “план Б”, щоб не опинитися в цілковитій залежності від кредитних боргів”, - підсумував Дмитро Замотаєв.