Що таке ДБН

ДБН - абревіатура від «Державнібудівельнінормі», якщо по-російськи «Державні Будівельні Норми». Розглядаючи архітектуру взагалі, обиватель рідко віддає собі звіт, що і в цій галузі існують свої норми, причому стосуються вони і параметрів, і товщини стін, і кількості поверхів, і будівельних матеріалів.Норм дуже багато, але в сучасному світі будівництва без них не можна обійтися: саме вони забезпечують безпеку людей, які будуть проживати в сучасних спорудах або працювати в них.

Трохи історії

Здавалося б, такі стандарти повинні були з'явитися давно, адже людина почала будувати приблизно тоді ж, коли покинув печери. Єгипетські піраміди, храм Артеміди в Ефесі, Галікарнаський мавзолей, Олександрійський маяк і висячі сади Семіраміди - приклади давньої, але ні з чим незрівнянну в своїй величі архітектури. Однак, це не так. У Росії, наприклад, такі норми з'явилися на зламі XIX - XX століть, а причиною став дивовижний, різноманітний, неповторний стиль модерн. Він вимагав інших конструктивних рішень, до справи підключилися не тільки художники, а й інженери, що трохи пізніше привело і до появи іншого стилю - конструктивізму.

Втрутилася і індустріалізація - технічний розвиток ставило свої цілі, архітектура мала насамперед практичні функції. Будувати як-небудь стало недозволено. Нове Радянська держава швидко поставило будівництво заводів і фабрик на потік завдяки типовим елементам. Потім вони почали використовуватися і при зведенні житлових споруд.

Однак перші склепіння норм і правил з'явилися вже в післявоєнні роки - під час бурхливого відновлення міст. У 50-х з'явилися так звані СНИП - будівельні норми і правила. Вони зберігалися і доповнювалися аж до розпаду СРСР. У 90-х кожна держава, утворене з радянської республіки, початок процес розробки своїх правил і норм. В Україні з'явилися ДБН.

Державнібудівельнінорми

Офіційно ДБН були затверджені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України в травні 2006 року. До цього всі будівельні компанії і організації користувалися звичними, що дісталися у спадок від Радянського Союзу СНіПами. Державні будівельні норми охоплюють такі напрямки як:

• освітлювальне проектування територій, новобудов і реконструйованих будівель;
• зведення споруд різного призначення;
• планування і забудова територій;
• будівництво розважальних та культурно-видовищних споруд, готелів;
• споруди та будинки, призначені для торговельних відносин;
• обладнання робочих місць на різних виробництвах, промислових і сільськогосподарських підприємствах;
• метрополітени і споруди транспортної інфраструктури;
• споруди в області газо-, тепло- і водопостачання;
• залізничні споруди.

Крім цього, ДБН охоплюють проблеми освітлення, пожежної безпеки, будівництва в сейсмічно активних районах, інклюзивності і т.д.

Для зручності будівельні норми розбиті на 5 груп:

• А - нормативи організаційні та методичні;
• Б - містобудівні норми і правила;
• В - все нормативні акти і документи, що охоплюють технічні аспекти;
• Г - рекомендації, посібники, довідники;
• Д - правила і норми, що стосуються кошторисної документації.

Потрібно також відзначити, що ДБН час від часу доповнюються або в них вносяться зміни. Це нормальний процес, так як будівництво є частиною нашого життя, а в ній теж щось постійно змінюється.

Нові містобудівні норми

Так, з вересня 2018 року «Державнібудівельнінормі» поповнилися чотирма новими доповненнями. Вони стали першими кроками до того, щоб наблизитися до європейських стандартів в будівництві. Головне завдання - зробити все операції в області містобудування прозорими, щоб уникнути корупційних схем. Документ відомий під кодом ДБН Б.2.2-12: 2018 і називається «Планування і забудова територій». Основною його метою є намір зробити забудову міст рівномірної, уникнути теперішньої хаотичності і дозволити розвиватися не тільки великим, центральним містах, але і менш значущим, що знаходяться на периферії

Кольорові лінії

Найбільш обговорюваними серед забудовників пунктами нового документа стали ті, в яких мова йде про обмеження: так званих «Блакитний», «Жовтої» і «Зеленої» лініях. Блакитна стосується обмеження будівель заввишки. Вона дозволяє впорядкувати зростання міст по вертикалі, вирівняти їх верхню лінію. Жовта диктує норми, які забудовники повинні дотримуватися для збереження життя і здоров'я мешканців, забезпечуючи в разі руйнування будівель надійні евакуаційні шляхи. Нарешті, зелена лінія обмежує забудовників у виборі територій: не можна забудовувати ділянки з зеленими насадженнями, піклуючись про чистоту повітря і екологічної ситуації в місті.

Мабуть, самим обурливим на думку забудовників став момент з блакитною лінією, адже традиційно будівельні і інвестують їх компанії намагалися реалізувати максимум можливостей з виділеної під забудову території. Зараз же лінія жорстко обмежує кількість поверхів, відштовхуючись від щільності населення в тому чи іншому пункті. В кінцевому підсумку, ці заходи повинні перешкоджати перенаселення і забезпечити всі ті ж екологічні норми, які на даний час сильно кульгають в країні.

Соціальна інфраструктура

Ще одне обговорюване нововведення стосується розміщення в висотках соціальних установ - дитячих садків, малокомплектних шкіл і поліклінік. Справа в тому, що в Європі наявність подібних установ в висотних житлових або офісних будинках вже давно визнана норма. Українські ж девелопери бачать у цьому загрозу для своїх економічних і фінансових амбіцій. Ймовірно, ще й тому, що не відчувають підтримки держави. А значить, простому населенню в найближчому майбутньому варто очікувати чергового витка подорожчання житла в Києві та обласних центрах - поки ситуація з забудови не налагодиться і містобудування не почне функціонувати на нових засадах.