Дефіцит робочої сили. Як вирішити проблему кадрового голоду

Ринок праці в Україні має дві актуальні проблеми: безробіття і брак кваліфікованих кадрів. Причиною цього є відсутність взаємодії між претендентом вакансій і роботодавцем. Відомо, що багато випускників українських вищих навчальних закладів не можуть знайти роботу за фахом. На думку експертів ринку праці, на початку нинішнього століття стали незатребуваними і малопривабливими технічні професії. Молодь віддає перевагу освоювати професії економіста, соціолога або юриста.

Неправильна освітня політика того часу дала негативні результати. Промисловість України досі пожинає плоди цього негативу. В даний час український ринок праці дуже потребує кваліфікованих кадрів, але система підготовки кадрів не досконала.

Це визнають всі роботодавці України. На думку голови Наглядової ради Мультиплекс холдингу Антона Пугач, в Україні існує величезний кадровий дефіцит. Висококваліфіковані фахівці, яких кілька десятиліть тому випускали середні спеціальні заклади, дуже затребувані в різних сферах господарської діяльності.

Рішення проблем кадрового голоду

Існує таке ємне поняття, як кадровий голод. Воно має на увазі недолік фахівців середньої ланки і робітників. Згідно з даними статистики, в Україні понад 1,6 мільйона працездатного населення не мають роботи. З кожним роком зростає рівень безробіття в країні.

На думку експертів ринку праці, ситуацію з безробіттям в Україні можна виправити. За останні кілька років на ринку з'явилася велика кількість вакансій. Збільшення числа вакантних місць підтверджується кадровими інтернет-ресурсами та Державною службою зайнятості. Збільшення числа вакантних місць підтверджується кадровими інтернет-ресурсами та Державною службою зайнятості. Поряд з позитивними явищами, що відбуваються на ринку праці, слід зазначити, що навіть збільшення пропозицій від роботодавців не дозволяє значно знизити рівень безробіття. Вся справа в навичках претендентів на вакантні місця. Роботодавці прагнуть отримати лише кваліфікованих працівників, яких знайти дуже складно. Звідси і виникає дефіцит робочої сили або кадровий голод.

Для залучення талановитих професійних кадрів роботодавцям необхідно збільшувати заробітну плату працівникам. На сьогоднішній день зростання оплати праці недостатній. Більшості українців не влаштовує низький рівень заробітної плати.

Жителі великих міст України дуже вимогливі і часто не погоджуються на першу-ліпшу роботу, незважаючи на безробіття і свою недостатню кваліфікацію. В цьому випадку роботодавці шукають працівників із сусідніх населених пунктів, яким знайти роботу досить складно.

Дефіцит висококваліфікованих кадрів неможливо усунути шляхом збільшення кількості випускників технікумів і вищих навчальних закладів. Українські вузи не забезпечують студентів навичками, які вимагають роботодавці. Основним завданням у вирішенні кадрового питання для керівників компаній є навчання і утримання працівників на підприємстві.

Наприклад, компанія DuPont успішно працює зі студентами. Керівництво цієї компанії залучає студентів на сезонну роботу. Аналізуючи результат їх роботи, обирає найбільш талановитих і пропонує їм постійну роботу в своїй компанії.

Гостра нестача висококваліфікованих кадрів торкнулася навіть компаній IT-сфери. В недалекому минулому Україна була лідером рейтингів за рівнем кваліфікації IT-кадрів. На сьогоднішній день країна втратила лідируючі позиції. Проблема в низькому рівні заробітної плати працівників IT-сфери.

У зв'язку з цим, IT-фахівці високої кваліфікації воліють працювати в розвинених європейських країнах. Незважаючи на це, український ринок праці має в своєму розпорядженні достатню кількість дипломованих айтішників.

Головне знайти серед них працівників, які хочуть розвиватися і приносити максимальну користь підприємству. Відтік професіоналів за кордон є основною причиною кадрового голоду. Багато працездатні жителі України вважають за краще працювати в Польщі, Угорщині, Словаччині, Португалії. В даний час безвізовий режим України з ЄС спростив виїзд українців за кордон в пошуках забезпеченого життя. Для багатьох роботодавців України це явище стало своєрідною шокотерапією.

На думку експертів, найближчим часом масовий відтік робітників трохи зменшиться. Ситуація поступово стане поліпшуватися.

Люди зрозуміли, що крім високих європейських зарплат, в цих країнах дуже висока вартість оренди житла. Саме тому багато українців повертаються додому, розуміючи, що в своїй країні вони будуть відчувати себе більш впевнено і комфортно, ніж в чужих краях.

Причина дефіциту робочої сили полягає в непопулярності робітничих професій серед молоді. Сучасні молоді люди вважають за краще офісну роботу.        Експерти переконані в тому, що даний процес є еволюційним. В недалекому майбутньому відбудеться переформатування сфери праці. До «білих комірців» будуть пред'являтися більш завищені вимоги. Таким чином, попит на робітничі професії стане зростати. В результаті цього, ті, хто не зміг підшукати собі офісну роботу, будуть купувати робочі професії.

Висновки

Вирішити проблему кадрового голоду на перший погляд досить просто. Необхідно лише забезпечити людей конкурентної заробітною платою і стабільною роботою. Без належних ініціатив держави ці проблеми можуть залишитися не вирішеними.

Державним органам необхідно проводити активну роботу з профільними навчальними закладами, впроваджувати ефективні мотиваційні програми, метою яких є утримання найбільш професійних працівників на підприємствах.

Необхідно переконувати випускників шкіл здобувати освіту в профільних навчальних закладах, допомогти їм зробити усвідомлений вибір робочої спеціальності. Робітничими професіями в Україні вкрай важлива кампанія по їх популяризації. Державі потрібно відновити престиж робітничих професій. Вирішити цю проблему допоможуть соціальні програми.

Фінансова складова - основна мотивація, але далеко не єдина. Для залучення кваліфікованих співробітників в свою компанію необхідно розвивати корпоративну культуру, забезпечити хороші умови для роботи і лояльно ставитися до робітників.

Створюючи корпоративну культуру і бренд роботодавця, потрібно чітко усвідомити проблеми працівників, щоб задовольнити їхні потреби і дозволити пишатися своєю роботою.